Але чи можна вважати порядною людиною ту, хто, спираючись на гучні обіцянки, нахабно вводить в оману своїх виборців, обіцяючи, що вона все змінить на краще, але, звісно, не каже, для кого настане це «краще». 

Мабуть, не цими чеснотами керувалися місцеві депутати 31 березня, коли без жодних зауважень та обговорень внесли зміни до рішення про проведення конкурсу на визначення виконавця послуг із поводження з відходами. Зміни жодним чином не стосуються кваліфікаційних вимог до конкурсантів, а лише розв’язують руки недобросовісній конкуренції.

Суть змін полягає в тому, що під час карантину, режиму надзвичайної ситуації, режиму надзвичайного стану, режиму воєнного стану конкурсна комісія може проводити свої засідання в режимі відеоконференції шляхом персонального голосування.

Виникає питання: навіщо і кому вигідний у цей складний для країни час такий «конкурс на дивані».

Відповідь очевидна.

На сьогоднішній день основними конкуруючими фірмами з поводження з відходами в м. Суми є дві компанії - ТОВ «Сервісресурс», за інтересами якої стоїть депутат міської ради Жиленко В.М., і ТОВ «А-МУССОН», яка належить київському бізнесмену Маковському А.В.

Згідно з умовами конкурсу, кожен з учасників повинен продемонструвати фактичну наявність у нього заявленої в пропозиції матеріально-технічної бази, що є одним з основних критеріїв оцінювання, тобто справжню, а не умовну «нову» чи справну техніку, обладнання, а не договори та обіцянки типу «як тільки ми виграємо - одразу все купимо».

А оскільки проведення конкурсу відбудеться в режимі відеоконференції і демонструвати нічого не потрібно, то всім заздалегідь відомо, на чию користь за «досягненнями на папері», а не в реальному житті можуть надати перевагу «друзі-колеги» або «чесні» депутати.

І взагалі, чи є зараз настільки актуальним питання, хто під час дії карантину вивозитиме сміття, і чи є воно настільки пріоритетним для місцевої влади, що замість перенесення потрібно вирішувати його негайно? Навпаки, складається враження, що хтось із чиновників боїться втратити таку нагоду і намагається на цьому заробити - як вважаєте?

Найприкріше те, що замість «фейкової турботи» - кіло крупи раз на рік перед святом або виборами та гучних заяв про це у засобах масової інформації - депутати й надалі не можуть зрозуміти, що, зробивши вибірково одну людину на мить щасливою, вони не вирішують питань для всіх інших людей, які їм вірили та голосували за них.

Сподіваємось, що здоровий глузд візьме гору над матеріальним благом.  

Андрій Новіков